Любов як причетність до повноти буття (на матеріалі компаративного аналізу філософського і поетичного дискурсів)

摘要

У статті розглядається поняття любові як ставлення до цінності і як реалізації всьогоudспектру ціннісних інтенцій. Таке розуміння посідає центральну позицію у семантичній моделіudціннісної інтенційності і є характерним для російської культурної семантики. Для тлумаченьudлюбові як ціннісного ставлення, представлених у філософському дискурсі, а також дляudрепрезентацій любові в поезії Срібного віку, очевидною є релевантність ознаки повноти буття.udАвтор статті доводить, що через любов суб’єкт прилучається до Абсолютної повноти буття, приudцьому усвідомлюючи себе елементом всеохоплюючої єдності.